Сьомий день реабілітації став особливим — перший тиждень завершився, і я вперше зміг озирнутися назад і побачити, наскільки важливими були ці дні. Відчуття гордості змішувалося з переживанням: чи вистачить мені сил продовжувати цей шлях?

Ранок розпочався з традиційногомедичногоогляду. Лікарі наголосили, що організм поступово відновлюється після впливу алкоголю й наркотиків. Вони дали рекомендації щодо фізичної активності, щоб допомогти організму адаптуватися до нового способу життя.

Головною подією дня стало заняття на тему «Перший тиждень: досягнення та майбутні цілі». Разом із групою ми підбивали підсумки: що вдалося подолати, які навички вже встигли засвоїти. Я зрозумів, наскільки важливими були підтримка групи та індивідуальні консультації.

Після обіду відбулася лекція «Як уникати зривів». Психолог пояснив, як розпізнати перші сигнали наближення рецидиву та що робити в таких ситуаціях. Я записав кілька порад: створювати позитивні ритуали, уникати стресових ситуацій і регулярно звертатися за підтримкою.

Друга половина дня була присвячена арт-терапії. Ми працювали з глиною, створюючи фігурки, які символізували наші досягнення за цей тиждень. Моя робота вийшла простою, але вона відобразила мій стан: крихкий, але стабільний фундамент.

Вечір завершився спільною бесідою з учасниками програми. Ми ділилися відчуттями після першого тижня. Кожен із нас знайшов слова підтримки для інших. Це допомогло ще більше зміцнити віру в те, що я не самотній у своїй боротьбі.

У щоденнику я написав: «Сьогодні завершився мій перший тиждень без залежності. Це був непростий шлях, але я впевнений, що попереду чекає більше змін. Я знову починаю вірити у себе».

Сьомий день став не лише завершенням першого етапу, а й початком нового розуміння: жити без залежності можливо. Головне — не здаватися, ставити реальні цілі та вірити у власні сили.