Шостий день реабілітації став днем глибоких роздумів і важливих усвідомлень. Фізичні симптоми відміни поступово зменшуються, але емоційний стан залишається нестабільним. Тривога, сум і навіть гнів іноді накочують хвилями. Це очікувано, адже життя без алкоголю та наркотиків — це новий виклик, до якого організм і розум тільки починають звикати.

Ранок почався з медичного огляду. Лікарі підбадьорювали, нагадуючи, що абстинентний синдром поступово минає. Мені надали рекомендації щодо підтримки енергії через правильне харчування та питний режим.

Основною подією дня стало групове заняття на тему «Як навчитися довіряти собі». Це було неймовірно важливим для мене, адже залежність позбавила мене віри у власні сили. Ми обговорювали техніки самоконтролю, методи боротьби зі спокусами та способи приймати рішення без страху помилок.

Після групової роботи була індивідуальна консультація з психотерапевтом. Ми торкнулися теми провини та прощення себе за минуле. Психотерапевт наголосив, що зміни починаються зі здатності залишити тягар минулого позаду. Я вперше відчув, що здатен зробити цей крок.

У другій половині дня відбулася лекція на тему «Вплив залежності на стосунки». Ми обговорювали, як залежність руйнує довіру, і як повернути її через щирість та відкритість. Ці знання виявилися важливими для мене, адже мої стосунки з родиною та друзями постраждали найбільше.

День завершився сеансом релаксації. Інструктор допоміг нам опанувати техніки глибокого дихання, що зменшують стрес і покращують загальний емоційний стан. Я вперше за довгий час відчув спокій перед сном.

У своєму щоденнику я записав: «Сьогодні я навчився більше довіряти собі. Розумію, що шлях до одужання довгий, але я вже бачу, як життя починає змінюватися».

Шостий день став днем зміцнення внутрішньої стійкості. Я продовжую вчитися приймати себе та будувати нове життя, вільне від залежності.