Сьогодні 2 листопада, я прокинувся на 30 хвилин раніше, ніж має бути підйом у ребцентрі. Підійшов до вікна, щоб подивитись яка сьогодні на вулиці погода. На шибки падали дрібні краплі дощу. Небо навколо реабілітаційного центру було затягнуте сірими хмарами. Які почуття відчуваю сказати досить тяжко. Таке враження, що їх дуже багато і вони змінюють один одного так швидко, що я не встигаю їх не те, що пережити, а навіть визначити не можу. У цей момент мені не було страшно, це не перший день реабілітації, але й тверезий трохи часу. Почуваюся впевнено, від того що розумію свій стан і знаю чому це зі мною відбувається. Одразу згадав тренінги з психологами та лекції наркологів, адже на заняттях нам давали інформацію про те, що відбувається з людиною під час лікування від наркотиків на ранніх етапах реабілітації. Я почав замислюватися про майбутній день, про заплановані мною справи, цілі, які знову з'явилися в моєму житті, хай навіть і не значні. Але думки про те, що це не гонитва за наркотиками, сповнювали мене надією. Я міркував про те, як добре, що сьогодні мене турбують такі дрібниці, як зовнішній вигляд, порядок у кімнаті та інше. А дивлячись на своє заправлене ліжко я відчував щось тепле, адже це я її заправив, щоб увечері на мене чекало заправлене ліжко. Я з усмішкою згадував той шлях, через який мені вже довелося пройти як у реабілітаційному центрі, щоб щоранку не починалося бажанням швидше знайти та вживати наркотики.

Так, я залежна від наркотиків людина, я наркоман і зараз мені не соромно зізнатися в тому, хто я є і собі та іншим людям. Раніше, перебуваючи в активному вживанні наркотиків, я всіляко приховував цей факт наркоманії. Сьогодні я спокійно можу говорити про це, можливо, мій досвід комусь допоможе кинути наркотики. Адже одного разу мене торкнулася історія одного колишнього наркомана. На той момент він був тверезим 5 років, і я повірив, що зможу також пройти лікування від наркотиків. Я думав про те, що, можливо, моя історія залежності захистить, надоумить іншого молодого хлопця чи дівчину не пробувати наркотики. Хтось, може, ще думає, про те, як йому вперше з'їсти таблетку, покурити марихуану з друзями, зробити перший укол. Можливо підліток чи дитина, дізнавшись сувору правду про наркотики на прикладі мого досвіду, зможе зупинитися і не допустити тієї фатальної помилки, яку зробив я, будучи студентом. А тим, хто вже в проблемі і вживає наркотики, моє одкровення допоможе їм знайти для себе той метод лікування наркоманії або рецепт, заклинання, щоб у них вдалося зав'язати з наркотичними речовинами. І нарешті позбавитися від болісної пороку і зніме з себе прокляття наркомана. Всі називають це по-різному, але те, як людина стає тверезим, починає жити і кидає наркотики значення не має. Найбільш значущим залишається те, що наркотики руйнують життя кожного, хто хоч раз у житті, спробував наркотики і не зміг зупинитися, продовжив їх вживати, промінявши все життя на вічні муки хвороби від наркотиків. Мені не з чуток хочеться допомогти таким же залежним, як і я.

Сьогодні я намагаюся допомогти тим хлопцям, з якими вже проходжу реабілітацію наркотиків у нашому центрі реабілітації «Матері проти наркотиків». І це наповнює моє життя змістом.

Хтось із хлопців уже прокинувся і дивиться у вікно на затягнуте хмарами небо та відчуває непереборне бажання скрасити цей сірий краєвид яскравим кайфом. Хтось подумує про безглуздість всього, що відбувається навколо нього. А хтось зовсім не захоче вставати сьогодні з ліжка, бо в нього ще не пройшла ламка від наркотиків. Будуть і ті, хто підйомом навіть не подивиться у вікно, а піде займатися якимись важливими для себе справами.

Я ж, зводячи погляд до холодного осіннього неба, пам'ятаю, що над ним світить сліпуче, тепле та яскраве сонце. За сірими хмарами воно ховається і чекає свого часу, щоб подарувати кожному з нас свій промінець світла та тепла. Я впевнений, що це станеться, коли розсіються хмари.

З цими думками я чую сигнал, що настав час підйому в реабілітаційному центрі. А значить, у мене є час записати цей ранок і мили у свій щоденник реабілітації, то з чого починається моє нове життя. Потім я вирушу на ранкову зарядку.